ПОРАДИ УВАЖНИМ БАТЬКАМ
25 способів дізнатися у дитини як у нього справи в школі, не питаючи,
як у нього справи в школі
1. Що найкраще з того, що сталося з тобою сьогодні в школі? Що найгірше з того, що сталося з тобою сьогодні в школі?
2. Скажи мені, що тебе сьогодні змусило сміятися?
3. Якби ти міг вибрати, з ким би ти хотів сидіти в класі? А з ким би точно не хотів сидіти? Чому?
4. Розкажи мені про саме класне місце в школі.
5. Яке саме дивне слово, яке ти почув сьогодні? Або, можливо, хтось щось дивне тобі сказав?
6. Якби ми запросили сьогодні твого вчителя до нас в гості, що б він мені розповів про тебе, як думаєш?
7. Кому ти сьогодні допоміг?
8. Чи може, хтось тобі сьогодні допоміг?
9. Розкажи мені, що нового ти дізнався сьогодні?
10. Чи був момент, коли ти відчував себе найщасливішою сьогодні?
11. Чи було тобі сьогодні дуже нудно?
12. Якби інопланетяни прилетіли в ваш клас і забрали когось із учнів, кого б ти хотів, щоб вони забрали?
13. З ким би ти хотів пограти на перерві з тих, з ким ти ще ніколи не грав?
14. Розкажи мені про щось хороше, що сталося з тобою сьогодні.
15. Яке слово вчитель найчастіше сьогодні повторював?
16. Про що б ти ще більше хотів дізнатися в школі?
17. Чого б тобі хотілося менше робити в школі?
18. З ким би ти в своєму класі міг вести себе краще?
19. Де ти найчастіше граєш на перервах?
20. Хто найсмішніший учень у вашому класі? Чому він такий смішний?
21. Тобі сподобався сьогоднішній обід? Що найбільше сподобалося?
22. Якби завтра ти став учителем, що б ти зробив?
23. Як ти думаєш, може, хтось із вашого класу повинен піти зі школи?
24. Скажи мені про трьох різних ситуаціях, коли ти використовував олівець сьогодні в школі.
Формування у дитини позитивного ставлення до навчання
Інтерес до навчання може з'явитися у дитини лише, якщо з першого дня дорослі створять умови для формування у неї прагнення пізнавати, а також почуття обов'язку, відповідальності тощо. Важливе значення у формуванні у дітей цінностей і мотивів мають запитання дорослих. Діти легко переймаються їхнім емоційним ставленням до речей і явищ. Якщо дитина побачить, що тато, такий сильний і розумний, цікавиться й розпитує, що писали в класі, тоді й сама повірить: навчання — це справді дуже важливе й необхідне заняття, й ніколи не нудьгуватиме на уроках. Якщо ж одразу після повернення малюка зі школи бабуся насамперед запитує: «Чим вас сьогодні годували?», дитина, не бажаючи того, поставить навчання на друге місце. Коли батьки маленького учня запитують: «Ти відповідав сьогодні?»; «Які оцінки одержав?»; «Тебе похвалила вчителька?», то у дитини, відповідно, формується інтерес до оцінки, похвали, а не до навчальної праці. З такою мотивацією перші невдачі у неї викличуть негативне ставлення до школи, оскільки школа не змогла задовольнити її амбіцій. Отже, першими і найголовнішими запитаннями батьків, які хочуть сформувати у дитини інтерес до навчання, мають бути: «Що ви сьогодні вчили на уроках?»; «Що ти нового дізнався?»; «Щонайбільше сподобалося?»; «А що виявилося складним?» тощо. Такі бесіди поставлять на перше місце навчальну діяльність як найважливішу в школі. Як відомо, ключем до будь-якого виду навчання є читання. Що ж робити у разі, коли дитина не хоче читати? Жоден учень не зможе залюбки робити те, що завдає йому неприємностей. Саме тому невдоволення батьків, невтішні порівняння з іншими дітьми, відчуття провини часто є причинами, які викликають у першокласників відразу до читання. Якщо запитати у дітей, які не люблять читати, чи добре вони читають, то відповіді будуть однотипними: «Так собі»; «Не дуже добре»; «Повільно»; «Часто помиляюся»; «Погано». Але часто дорослі самі спричиняють у маленьких школярів небажання читати. Іноді складається враження, що дитину тільки для того і вмовляють почитати, щоб був привід висловити невдоволення: «Ну що ти мимриш?»; «Ти що, заснув?» Не дивно, що наступного разу змусити її «сісти почитати» стає ще важче. Що робити, аби у дитини не виникла відраза до читання? З цього приводу можна дати батькам кілька найпростіших порад.
• Не сварити за погане читання, а навпаки, захоплюватися ним, хвалити малюка за те, що сьогодні він прочитав краще, ніж учора.Просити малюка читати щодня не тому, що він погано це робить, а тому, що вам дуже приємно його слухати, що, мовляв, у вас краще виходить приготування вечері, коли він читає вам на кухні.
• Під час читання корисно зупинити дитину, висловити свої враження від прочитаного. Цим ви вносите у процес читання емоційно привабливий момент діалогу, допомагаєте зрозуміти текст і водночас даєте дитині можливість відпочити.
• Не слід забувати, що дітям (особливо шестирічним) читати ще важко, і тому недоцільно змушувати читати одразу весь текст.
• Якщо дитина не хоче читати, то не потрібно змушувати її робити це більш, ніж п'ять хвилин поспіль. Краще поділити завдання на невеличкі частини, між якими давати можливість відпочити. У такому разі дитина не перевантажується домашнім завданням і має можливість виконати його досконало та якісно.
• Усі перелічені прийоми рекомендується використовувати з перших днів навчання, адже виправляти негативне ставлення дитини до школи, яке вже склалося, значно важче, ніж сформувати позитивне.
Позитивне виховання - ключ до здоров'я
Кожен хоче бути позитивним батьком чи матір'ю. Але що це означає? З урахуванням впливу результатів досліджень у новій науковій сфері - позитивній психології, поняття «позитивне виховання» стає все більш і більш застосовуваним явищем в батьківській практиці. Простіше кажучи, позитивною виховною поведінкою є така, яка живить розвиток дітей за допомогою їх основних здібностей. Замість того щоб зосереджувати свою увагу на слабких місцях і «дефіцитних» сторонах дитини, позитивне виховання пропонує зробити акцент і звернути люблячу увагу на формування сильних сторін і стійкості у дитини.
Позитивне виховання в дії
Із багатьох способів, що використовуються в сфері позитивного виховання дітей, ви можете вибрати для себе два найосновніших: бути позитивним прикладом для наслідування, і допомагати їм повірити в себе. Давайте з вами глибше зануримося в обидва.
5 способів бути позитивним прикладом
Тим, як батьки живуть своїм власним життям і роблять «правильні речі», вони чинять глибокий і сильний вплив на своїх дітей, навіть коли здається, що ніхто не бачить. Адже діти вчаться тому, як потрібно вирішувати проблеми і критично мислити про навколишній світ, в першу чергу, спостерігаючи за своїми батьками.
Одними з ключових способів, за допомогою яких поведінка батьків може служити зразковою моделлю для дитини, є наступні:
1. Керуйте своїм гнівом. Гнів є одним з найбільших блоків, що перешкоджають важливим людським взаєминам. Коли дорослі діють імпульсивно, кричать один на одного або мстять, діти дуже ймовірно наслідуватимуть їх приклад. Така поведінка може призвести радше до буллінгу в школі (знущанням над іншими дітьми), але ніяк не до розвитку в них навичок саморегуляції - здатності зупинити або стримати дію, а не вести себе імпульсивно.
2. Перестаньте звинувачувати інших і допоможіть дітям зробити те ж саме! Коли ви збираєтеся когось звинуватити у проблемі, що виникла, зупиніться! Подумайте про свою особисту роль у ній, проявіть співчуття до інших і зосередьтеся на вирішенні проблеми, а не на чийсь винуватості.
3. Приберіть політику з виховання. Багато з наших розмов на політичні теми перетворилися на чвари і зовсім не продуктивні речі. Коли дорослі роблять образливі зауваження про інших людей за ознакою расової належності, релігії, національності, сексуальної орієнтації, статі чи політичних поглядів, діти вважають, що буде абсолютно нормальним, якщо вони стануть робити те ж саме.
4. Визнавайте свої помилки. Діти зараз ростуть у світі, де до них пред'являються просто нереальні вимоги досконалості. Коли дорослі визнають свої помилки і вчаться на них, відкриваючи себе таким чином для зворотного зв'язку, і при цьому беруть відповідальність за свої вчинки та рішення, діти неодмінно навчаться робити те ж саме.
5. Старанно працюйте для досягнення своїх цілей. Коли дорослі ставлять цілі і наполегливо прагнуть до їх досягнення, навіть незважаючи на перешкоди, що зустрічаються, вони моделюють безцінні навички для своїх дітей. Залежно від віку вашої дитини, не бійтеся показати своєму синові або дочці те, як ви працюєте над подоланням труднощів у своєму житті. Будьте позитивні і надійні.
5 способів допомогти дітям повірити в себе
У кожної дитини є свій внутрішній компас, який за допомогою позитивного виховання дозволить ій повірити в себе і стати успішною в школі й у житті. Навіть невелика, повсякденна взаємодія батьків та їх дітей приховує у собі серйозний потенціал для того, щоб це відбулося.
Батьки допомагають дітям повірити в себе, коли вони:
1. Допомагають дітям зосередитися на рішеннях, а не намагаються врятувати їх від проблем. Вирішення проблем замість дітей робить їх залежними і не впевненими в собі. Уважно слухайте, заохочуйте і підтримуйте їх, коли вони пропонують свої власні рішення.
2. Хваліть дітей за їхні зусилля, а не за їх інтелект. Зверніть увагу на їх, нехай і невеликі, але все ж вчинки, які вони здійснюють, проявляючи мужність, чесність, або турботу про інших, а потім розкажіть їм про те, наскільки сильно ви цінуєте ці якості.
3. Допоможіть дітям вчитися на помилках. Дослідження показують, що якщо діти роблять помилки, рівень навчання підвищується. Визнайте, що ви не чекаєте, що ваші діти будуть ідеальними і досконалими, адже вони повинні знати, що ваша любов безумовна і зовсім не залежить від їх помилок. Краще допоможіть їм побачити і зрозуміти свої помилки як можливість ефективного навчання, а не як поразку.
4. Коли діти звинувачують інших, ниють або скаржаться, трансформуйте це у можливість дізнатися, що їх хвилює насправді! Розкрийте перед ними ті внутрішні переконання, які посприяють розвитку у вашій дитині ініціативності та соціальної активності.
5. Заохочуйте дітей встати на ноги після невдач - тому що ви вірите в них! Будьте корисним керівництвом, особливо в той час, коли ваша дитина розпізнає свої проблеми, розмірковує над своїм вибором, приймає рішення, яке змінює її стратегію, і планує свої подальші кроки. Роблячи це, ви будете сприяти формуванню стійкості вашої дитини.
Позитивне виховання - це потужний інструмент для росту здорових малюків! Коли ви приведете в дію ці методи позитивного виховання, ви будете впевнені в житті ваших дітей не тільки сьогодні, але й на багато років вперед.
Мерилін Прайс-Мітчел (доктор філософії)
Немає коментарів:
Дописати коментар